Будет ли отреставрирован уникальный иконостас Собора Рождества Богородицы в Козельце? Эту работу архитектора Растрелли привезли из Италии. Молодая императрица Елизавета Петровна планировала установить иконостас в одном из храмов Петербурга. Но, попав под очарование молодого певчего Алексея Разума - сделала ему бесценный подарок. Со временем иконостас начал разрушаться, а денег на его восстановление у местных властей нет. Тему продолжит Руслан Ярмолюк.

    Неймовірною, на перший погляд, здається історія родини Лемешів із хутора Лемеші, що на Чернігівщині, яка так прозаїчно перетворила Григорія Лемеша в Розума. Це прізвисько отримав Григорій від односельців за те, що досить часто будучи на підпитку любив повторювати «Ой що то за розум, що то за голова».
    Недарма кажуть: «Народ скаже — як прикаже», і прилипло воно до Григорія довіку та ще й передавалося з покоління в покоління. З розумом використали діти Григорія ту вдачу, що випала на долю цієї простої козачої родини.

  Козелець-стародавнє мальовниче мiстечко, що розмiстилось по обох берегах рiчки Остер, на пiвдорозi мiж Києвом та Чернiговом. Як i бiльшiсть невеличких мiст, вiн не пам’ятає точної дати свого народження. Поселення Козелець було засноване  слов’янами, а мiсце стоянки первiсних людей та мiсце поселення перiоду Київської Русi зафiксовано документально.

 Подальші згадки про Козелець з’яв­ляються в 1239–1240 роках. У цей час місто було майже повністю зруйновано татарами. Відтоді, більше як 100 років, про нього немає ніяких відомостей аж до 1362 року. До цього часу місто вже було відбудовано. В історичних документах знову з’являються згадки про Козелець та козелецьке поле, заквітчане жовтенькими польовими квітами «козельцями». Саме з ними деякі легенди пов’язують виникнення назви міста.

1.Залишки древніх поселень періоду Київської Русі (VІІІ – ХІ ст.).
2. Місце стоянки первісних людей.
3. Ймовірне розташування Преображенської церкви.
4. Свято-Миколаївська церква.
5. Вознесенська церква.
6. Ймовірне розташування жіночого монастиря.
7.Собор.
8. Зимова церква.
9. Магістрат.  
10. Костел.

У стародавні часи місто Козелець, як і багато інших міст, – своєрідна фортеця, обнесена навколо земляним валом і обкопана ровом. Залишки земляного валу на лівому березі річки Карашні збереглися до наших днів. У східній частині міста знаходився рів у чотири метри завширшки, мав глибину три метри і завжди був заповнений водою, що робило місто важкодоступним. Проте найбільш жорстокі бої точилися в укріпленому містечку Остер, що фортецею стояло на шляху між Києвом та Черніговом, обороняючи підходи до Переяслава та Києва.
Тікаючи від частих набігів татар, остряни осідали в навколишніх лісах, утворюючи свої поселення. Родина Козлових оселилась і назавжди прижилась на околиці лісу поблизу річки Остер, утворивши поселення, що згодом отримало назву Козелець. Перші хати були збудовані поблизу Вознесенської церкви, де й нині живуть нащадки Козлових. Це друга легенда про назву міста.